Методичне об'єднання суспільно-гуманітарного циклу

Тема, над якою працює методичне об’єднання: «Формування особистості учня через компетентісний підхід до навчально-виховного процесу і структури особистості в умовах сільської школи»

Основні завдання на 2021/2022 навчальний рік:

1.    Реалізація завдань, які випливають із виконання Закону "Про загальну середню освіту"
2. Підвищувати науково-методичну підготовку, удосконалювати методичну майстерність, оновлювати професійні і загальноосвітні знання. 
3.Пропагувати і плекати любов до рідного слова, виховувати повагу до української мови, як державної. 
4. Підвищувати роль мови, літератури в комплексному здійсненні трудового, морального та естетичного виховання учнів, у виробленні у них активної життєвої позиції. 
5. Посилити роботу по вихованню загальнолюдських цінностей, милосердя, любові до людини, бережливе ставлення до природи. 
6. Впровадження в практику інтерактивних та інформаційних технологій навчання. 
7. Надавати перевагу таким формам роботи з учнями, які забезпечують високий рівень активності кожного учня, максимальне включення його досвіду. 
8. Формувати в учнів уміння самостійно поповнювати знання та застосовувати їх у практиці. 
9. Звертати більше уваги на диференційований підхід до слабовстигаючих учнів. 
10. Постійно підтримувати позитивне тло навчально-виховного процесу.

«Формування громадянських цінностей засобами краєзнавства».

 ( З досвіду роботи Баландіної Валентини Іванівни вчителя Микільської на Дніпрі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Солонянського району Дніпропетровської області.)

   У кожної людини є Батьківщина – країна, у якій вона живе і працює. І є батьківщина – місце, де людина народилась, вивчила мову матері і батька, навчилася любові до Батьківщини, поваги до людей праці, зміцніла духом, стала на крило й вилетіла з рідного гнізда в далекі світи. З історії кожної сім’ї складається історія рідного краю та історія вашої Батьківщини.

   Ґрунтовне знання регіональної історії дасть можливість піднятися над владою окремих  фактів та вузького розуміння історії. Дослідження минулого – процес нескінчений. Історія ніколи не буде написана абсолютно об’єктивно.

   Дніпропетровщина – красивий, неповторний, ніби богом дарований край, якому випали нелегка і в той же час воістину щаслива доля стати одним із визначальних форпостів національного поступу, українського відродження, зайняти важливе місце в житті нашої країни.

  Дніпропетровщина – це край чудових історичних традицій і здобутків, всесвітньо визнаної козацької слави, край талановитих добрих і працьовитих людей, яскравих особистостей загальнонаціонального і європейського масштабу, мальовничої природи, щедрої землі та її багатих надр. Це справжня перлина української економіки, науки, освіти, культури, скарбниця нетлінних надбань, народної творчості, духовності, мудрості.

  Не випадково край з найдавніших часів привертав до себе підвищену увагу іноземців, його відвідували мандрівники, письменники, митці, вчені,  політичні та громадські діячі, численні делегації з різних куточків світу, про нього писали і говорили як про могутній промисловий, сировинний, інтелектуальний і культурний центр, взірець українського прогресу, в нього інвестували свої капітали зарубіжні фірми. Банки, підприємці.  Водночас його постійно намагалися «прибрати до рук», та на щастя, край захистив себе й не втратив своєї самобутності й індивідуальності.

  Вдале географічне розташування, унікальні можливості регіону, нарешті, традиційна людська доброзичливість й гостинність відкривають найширший простір для ділової взаємовигідної співпраці в ім’я подальшого динамічного розвитку краю, України, в інтересах країн і народів всього світу.

 Величний і древній Дніпро, безмежні і мальовничі степи породили у мешканців краю високе відчуття патріотизму, земної краси, втілили його у народну творчість. Щедра земля Придніпров’я на пісню, танок, гумор.

  Отже, регіон, що розташований у самому центрі Європи, який замиловує кожного своєю неповторною природою, зачаровує співучою мовою і мелодійними  піснями, який має багатовікову історію,- а й найголовніше – який є твоєю Батьківщиною.

  Поняття Батьківщина – святе. Це як мати і батько, як хліб на столі, як вода і повітря, без яких людина просто не може жити. А якою бути Батьківщині – заможною чи бідною, квітучою чи знедоленою, залежить від людей, які у ній живуть, тобто від кожного з нас. Піклуватися про свою Батьківщину, берегти її, дбати про її добробут – священний обов’язок кожного громадянина України.

   Діти – творці майбутнього, яке починається сьогодні. Тому вони повинні думати про те, яку сторінку вони самі впишуть у велику історію рідного села. Невпинно примножувати свої знання, сміливо крокувати вперед, бути відкритими для всього нового.

  І як би не змінювався світ, куди б не закинула їх доля, вони збережуть у серці всі ті духовні скарби, які дістались їм у спадок від попередніх поколінь. Крізь час і простір, крізь терни і приводи вони донесуть їх до поколінь майбутніх. У цьому їх покликання.

  Дослідницька пошукова робота у вивченні рідного краю, неодноразове відвідування місцевого краєзнавчого музею в селі Військове, історія якого пов’язана з історичними подіями Великої Вітчизняної війни – з битвою за Дніпро. Саме у цих місцях відбувалось формування Дніпра радянськими військами; уроки мужності, зустрічі з ветеранами, відвідування ветеранів та допомога їм по господарству, прибирання біля історичних пам’ятників, відкриття у школі куточка «Боєвої слави» є важливими заходами вихованні громадянських цінностей, почуття обов’язку, відчуття гордості за своє село, за свою країну тощо.

Ця робота сприяє розширенню й поглибленню компетентностей з історії рідного краю, вихованню соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, яка знайде своє місце і буде корисною суспільству. Ця робота сприяє формуванню в учнях самосвідомості – почуття гордості за історичне минуле свого рідного краю, почуття причетності до історії України.

   Один з найвідоміших президентів США 20 ст. Джон Кеннеді зазначив: «Не питай, що може зробити для тебе держава, а запитай себе, що ти можеш для неї зробити».

  Хай ростуть, веселяться й радісно гуляють діти, хай спокійно й щасливо живе наш народ, хай люди пам’ятають та не забувають якою ціною нам дісталось мирне життя. Пам’ять – це найвеличніше й найголовніше.